Наша школа: науково-практичні студії

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕВАЛЮАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2025-11-20T22:45:00+02:00

В статті розглядається інноваційний потенціал різних оцінювальних методик, визначається значущість кількісних і якісних методів оцінювання результативності освітньої діяльності на засадах евалюації, окреслюється, у методологічному плані, важливість обґрунтування методів добору вибірки евалюаційного дослідження та наголошується на значущість постановки та формування запитань до різних «зацікавлених» груп

КОНКУРС «УЧИТЕЛЬ РОКУ-2025»: НА ШЛЯХУ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ВИКЛИКІВ

2025-11-21T13:42:41+02:00

У статті проаналізовано проведення першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Хімія» серед вчителів Одеської області. Участь у конкурсі взяли 12 вчителів хімії із 7 територіальних громад. Описано двохетапний формат першого туру, що включав п’ять випробувань: «Тестування», «Дослідження», «Практична робота» (онлайн), а також «Хімічний експеримент» та «Урок» (офлайн). Наведено приклади завдань з випробування «Тестування» та «Практична робота» , а також теми уроків для випробування «Урок». Проаналізовано результати випробувань, які виявили високий рівень цифрової компетентності конкурсантів, але засвідчили проблеми з предметно-методичною компетентністю та володінням методикою і технікою хімічного експерименту. Наведено імена переможців першого туру конкурсу.

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В УМОВАХ НУШ

2025-11-21T14:01:54+02:00

Єдиним способом збереження системи освіти в умовах воєнного тану, основу якої становить здоров’язбережувальна компетентність, стресостійкість. За такого підходу пріоритети державної політики дедалі більше мають бути пов’язані з формуванням здоров’язбережувальна компетентності, а збільшення бюджетних коштів на створення ефективних і бехпечних в закладах загальної середньої освіти розглядатиметься як необхідна умова державного розвитку.
Формування здоров’язбережувальної компетентності передбачає комплексний вплив на різні рівні освіти в закладах загальної середньої освіти. Якість особистості виступатиме й визначатиме складники, що мають вирішальну роль для формування в учнів знань і умінь необхідних для проживання в зовнішньому середовищу.
Найчастіше дослідники у структурі цієї компетентності виділяють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний компоненти, а також в окремих випадках - комунікативний, рефлексивний, емоційно-вольовий. Ми окреслюємо компоненти здоров’язбережувальної компетентності: когнітивний, рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, діяльнісний, комунікативний.
Основними причинами навчальних втрат періоду пандемії COVID-19 дослідниками Інституту педагогіки НАПН України визначено недосконалість інфраструктури дистанційного навчання, відсутність/недостатній рівень володіння учнями цифровими навичками, недостатню сформованість в учнів уміння вчитися, не відпрацьованість формату зворотному зв’язку з педагогом, недостатню підготовленість учителів до використання засобів та інструментів дистанційного навчання та низький рівень володіння ними цифровою компетентністю, а в батьків - до підтримки навчання дітей у нових освітніх реаліях (Топузов, Головко, Локшина, 2023)

ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН: КОГНІТИВНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ

2025-11-21T14:25:35+02:00

Для дослідження інтеграції цифрових технологій у навчанні природничих дисциплін та визначення когнітивно-діяльнісного підходу щодо викладання хімії, передусім доцільно висвітлити теоретично-доктринальні основи цифрової трансформації освіти. У статті досліджено сучасні доктринальні підходи щодо процесу інтеграції цифрових технологій у навчання. Когнітивно-діяльнісний підхід, що був імплементований вітчизняною психологією, дефінує навчання як динамічну систему формування індивідуального знання. У статті визначено поняття когнітивно-діяльнісного підходу під час організації освітнього процесу. На сьогоднішній день, в контексті активної цифровізації, зокрема й освітньої сфери, досліджуваний когнітивно-діяльнісний підхід реалізовується за допомогою інноваційних форм. У статті проаналізовано сучасні форми реалізації когнітивно-діяльнісного підходу під час навчання з природничих дисциплін. Хімія належить до напрямів з високим рівнем когнітивної складності, що зумовлює використання та усвідомлення абстрактних моделей та переходів між відповідними формами поширення освітніх матеріалів. У статті досліджено особливості синергічного поєднання інтеграції цифрових технологій та забезпечення когнітивно-діяльнісного підходу під час навчання. Окрім лабораторних занять, не менш важливого значення набуває теоретична частина щодо вивчення та закріплення знань учнів з відповідної тематики хімії чи інших природничих наук. Цифрові технології стимулюють інтерес учнів до хімії, коли інтегрують разом з дослідницьким підходом до опанування відповідної тематики навчання: постановкою проблеми, гіпотезою, експериментом і висновками. У статті визначено основні переваги запровадження цифровізації під час проведення практичних заходів щодо вивчення хімії. Важливим фактором під час інтеграції інноваційних технологій є визначення системної послідовності щодо інтеграції сучасних цифрових технологій до освітнього процесу, передусім в контексті викладання хімії та інших природничих наук. У статті досліджено системна послідовність, що надасть змогу ефективно інтегрувати відповідні технології до освітнього процесу

ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТІЛЕСНОЇ ПЕРКУСІЇ

2025-11-21T14:42:24+02:00

статті розглядається проблема формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку як важливого чинника їхнього цілісного розвитку та успішної соціалізації. Визначено, що художньо-продуктивна діяльність є провідним засобом реалізації творчого потенціалу дитини, оскільки забезпечує інтеграцію сенсорного, інтелектуального та емоційно-ціннісного досвіду. Особлива увага приділяється тілесній перкусії як інноваційній педагогічній технології, що поєднує елементи музично-ритмічного виховання з національно-культурними традиціями, зокрема українським фольклором. Здійснено аналіз педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку музично-ритмічних здібностей та креативності дітей дошкільного віку у процесі використання комплексних мистецьких практик. Наголошено, що поєднання художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації, конструювання) з тілесною перкусією формує у дітей навички імпровізації, здатність до самовираження та гармонійної взаємодії з оточенням. Такий підхід дозволяє підвищити рівень естетичного виховання, розвинути художньо-образне мислення, стимулювати емоційні відгук на мистецькі твори та фольклорні зразки. Залучення українського народного мистецтва виступає чинником збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано необхідність системного впровадження інноваційних методів у практику закладів дошкільної освіти, спрямованих на інтеграцію різних видів мистецької діяльності. Наголошено на ролі педагога як фасилітатора творчого процесу, здатного забезпечити партнерську взаємодію з дітьми й батьками, створити сприятливі умови для креативної самореалізації дітей дошкільного віку. Перспективними визначено напрями подальших досліджень, які пов’язані із розробленням методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії та українського фольклору як засобів формування мистецько-творчої компетентності у дітей дошкільного віку.

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ПЕДАГОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

2025-11-21T15:46:31+02:00

У статті розкрито проблему формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та модернізації змісту дошкільної освіти в Україні. Зазначено, що розвиток особистості дитини розпочинається з перших днів життя в родині та триває протягом усього дошкільного дитинства, яке характеризується сформованими ознаками дошкільної зрілості (елементами світогляду, умінням регулювати поведінку та певним рівнем особистісної компетентності). Встановлено, що фундаментом цього процесу є створення атмосфери довіри у сім’ї та закладі дошкільної освіти, яка ґрунтується на емоційно насиченому спілкуванні, позитивних емоціях і взаємоповазі. Сутність особистісної компетентності трактується відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та включає ціннісне ставлення до себе, оточення і світу, розвитку емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Проаналізовано феномен дитинства як соціокультурне явище, яке змінюється під впливом індустріалізації, комп’ютеризації та глобалізаційних процесів. Розкрито значення провідної діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольової гри, що сприяє засвоєнню соціальних ролей, норм і правил, формуванню довільної поведінки та розвитку самосвідомості. Акцентовано увагу на самооцінці, самосвідомості та самоідентифікації як важливих новоутвореннь дошкільного віку, а також від стилю виховання в родині та педагогічних оцінок. Запропоновано педагогічні орієнтири, які націлюють вихователів на формування у дітей навичок самостійності, відповідальності, здатності до вибору, адекватної самооцінки та ціннісного ставлення до світу, що є підґрунтям гармонійного особистісного зростання дитини.

"УЧИТЕЛЬ РОКУ-2025»: КРОКИ ДО УСПІХУ

2025-11-21T16:09:47+02:00

У статті проаналізовано проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Технології/Трудове навчання» (12 учасників). Описано п’ять онлайн-випробувань («Тестування», «Методичний практикум», «Дорожня карта творчого проекту», «Урок», «Майстерка»), спрямованих на оцінку професійної підготовки. Результати засвідчили високий рівень володіння цифровими інструментами, але виявили системні проблеми у предметно-методичній компетентності та переважання знаннєвої освітньої парадигми. Окремо висвітлено суттєві обмеження онлайн-формату для практичної складової трудового навчання. Визначено переможців та окреслено ключові напрями професійного розвитку педагогів відповідно до вимог Нової української школи.

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ ЯК ЧАСТИНА СУЧАСНОГО УРОКУ МАТЕМАТИКИ (МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ)

2025-11-21T16:21:53+02:00

У статті розглянуто роль опорних конспектів як ефективного засобу навчання на сучасному уроці математики. Проаналізовано методичні підходи до їх використання на різних етапах уроку. Акцентовано увагу на перевагах опорних конспектів, наведено приклади форм опорних конспектів та окреслено можливості їх використання в поєднанні з цифровими технологіями. Зроблено висновок про доцільність інтеграції опорних конспектів у структуру сучасного компетентнісного уроку математики.

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ GYNZY У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2025-11-21T16:32:48+02:00

У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання інтерактивної дошки Gynzy у професійній діяльності вчителя початкових класів. В умовах активної цифровізації освіти, впровадження Концепції Нової української школи та зростаючих вимог до якості освітніх послуг інтеграція цифрових технологій в освітній процес стає одним із ключових напрямів підвищення якості освіти, мотиваційної насиченості уроків та розвитку компетентностей учнів. Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, формуванню їх методичної та психологічної готовності до організації інтерактивного навчання, створенню умов для активної пізнавальної, дослідницької та соціально взаємодіючої діяльності учнів, а також підтримки індивідуального розвитку кожної дитини.
Автори здійснюють всебічний аналіз сучасних наукових підходів до застосування інтерактивних технологій у початковій освіті, враховуючи як закордонні, так і українські дослідження, та обґрунтовує педагогічний потенціал цифрових платформ для формування компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні. У статті підкреслюється, що інтерактивна дошка Gynzy сприяє активізації освітньої діяльності, стимулює розвиток критичного мислення, творчих здібностей, комунікативних умінь та навичок співпраці молодших школярів, що відповідає сучасним вимогам до особистісно орієнтованого навчання.
Практичне значення дослідження полягає у системному висвітленні можливостей застосування інтерактивних технологій у роботі вчителя початкової школи та наданні методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища. Крім того, у статті розглядаються перспективи розвитку цифрових компетентностей учнів через інтеграцію інтерактивних інструментів у різні предметні галузі, що дозволяє формувати навички самостійного пошуку інформації, аналізу та презентації результатів навчальної діяльності.

ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІЙНИХ ТЕМ, СЮЖЕТІВ, МОТИВІВ, ОБРАЗІВ У ЗАРУБІЖНІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРАХ. ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

2025-11-21T16:41:40+02:00

Надано розгорнутий конспект уроку української літератури у 9 класі на тему: «Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у зарубіжній та українській літературах. Притча про блудного сина». Метою уроку є ознайомлення учнів із біблійними сюжетами, аналіз змісту та моральних уроків Притчі про блудного сина, а також розвиток навичок інтерпретації та критичного мислення. Урок передбачає використання інтерактивних методів, зокрема роботу з текстом, практичні завдання та залучення запрошеного священника для обговорення моралі притчі