Наша школа: науково-практичні студії

РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТАНОВЛЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ХАБУ: ДОСВІД КЗВО «ОДЕСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

2025-08-22T11:53:08+00:00

У статті розглянуто прикладні аспекти становлення інноваційного освітнього хабу на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» в умовах освітніх реформ, зумовлених переходом до гуманістично-демократичної парадигми освіти. Акцент зроблено на стратегічній ролі освітнього соціального партнерства в межах міжнародної проєктної діяльності як чинника створення відкритого, динамічного, мультифункціонального інноваційного освітнього середовища. Проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування сутності хабів, їхніх функцій, класифікацій та принципів організації. Обґрунтовано, що інноваційні освітні хаби закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти в контексті освітнього лідерства мають розглядатися як синергія фізичного та цифрового інноваційного простору, ресурсів для професійного нетворкінгу та практик освітньої, наукової й соціокультурної кооперації різних освітніх стейкхолдерів задля впровадження інноваційних рішень у реалізації різнорівневої освітньої політики. Окреслено зміст і результати міжнародних проєктів, до реалізації яких долучена академія, зокрема у сферах освіти дорослих, педагогічної освіти, демократичного врядування, лідерства, інклюзії, громадянської освіти та цифрової трансформації. Виокремлено ключові напрями, настанови та інституційні здобутки, що стали основою для створення структурно-функціональної моделі інноваційного освітнього хабу. Зауважено, що міжнародна проєктна діяльність виступає органічним елементом трансформації вищої та післядипломної педагогічної освіти, забезпечуючи трансфер інноваційних технологій формальної і неформальної освіти в системі неперервної педагогічної освіти, формування відкритого динамічного мультифункціонального простору освіти впродовж життя, супровід та методичну підтримку сталого зростання професійних спільнот освітян в умовах освітніх змін, розвиток соціального партнерства й мережевої взаємодії стейкхолдерів в освітній інноваційній екосистемі. Зроблено висновок, що інноваційний освітній хаб є ефективним інструментом реалізації регіональної та державної освітньої політики в галузі неперервної педагогічної освіти, а також її інтеграції в міжнародний освітній, науковий та соціокультурний простір освіти впродовж життя.

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2025-08-22T12:12:47+00:00

У статті комплексно розглядаються методи формування соціальної компетентності учнів початкової школи як ключового аспекту їх особистісного розвитку та соціалізації. Автором проаналізовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність соціоорієнтованого навчання, зокрема створення мотивуючого та безпечного освітнього середовища, спрямованого на підтримку соціальних і емоційних потреб молодших школярів. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам навчання -рольовим іграм, тренінгам, дискусіям, кейс-методам, а також ігровим та проєктним формам роботи, які активізують пізнавальну діяльність, сприяють розвитку співпраці, емпатії, умінь конструктивного розв’язання конфліктів і формують навички відповідальної поведінки. Рефлексивні вправи, зокрема самоспостереження та аналіз власних соціальних дій, виділено як важливий засіб розвитку рефлексивного компонента компетентності. Значну роль у статті відіграє підкреслення функції вчителя як фасилітатора, що створює підтримуюче середовище, застосовує інноваційні методики, стимулює мотивацію до соціальної взаємодії та забезпечує професійний супровід учнів. Визначено ключові напрями подальших досліджень, пов’язаних із методичним забезпеченням формування соціальної компетентності та удосконаленням професійної підготовки педагогів до реалізації цих завдань у контексті сучасних викликів освітньої системи.

МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЯВЛЕННЯ ВТРАТ І РОЗРИВІВ В ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

2025-08-22T12:55:52+00:00

У статті проаналізовано проблеми освітніх втрат та розривів у шкільній математичній освіті України, загострену пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. На основі результатів міжнародного дослідження PISA-2022 та національних моніторингових досліджень якості освіти (2023, 2024 рр. для 4-х, 6-х та 8-х класів), виявлено системні чинники, що впливають на успішність учнів. До них належать територіальні, соціально-економічні, гендерні розриви, вплив типу закладу освіти та регіону, а також особливості виконання домашніх завдань. Детально проаналізовано структуру та результати тестів з математики для 6-х та 8-х класів, вказано на найскладніші та найлегші змістові лінії та типи завдань. Підкреслено, що початкова школа (НУШ) навчалася в умовах криз, що впливає на інтерпретацію результатів. Автори виділяють основні причини освітніх втрат та пропонують комплексний підхід до їх подолання, що включає використання новітніх інструментів (наприклад, платформи ШІ для діагностики знань), індивідуалізацію навчання, застосування сучасних педагогічних методів, співпрацю з батьками та створення позитивної навчальної атмосфери. Наголошується на тривалості та системності цього процесу.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ : 1950-1990 РОКИ (продовження)

2025-08-22T13:29:02+00:00

У статті розглянуто історію Одеського інституту удосконалення вчителів (ОІУВ) з 1950-х по 1990-ті роки. Діяльність інституту, починаючи з керівництва Тодора Васильовича Жарченка (1959 р.) та Ганни Яківни Євдошенко (1974 р.), була спрямована на впровадження шкільних реформ та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Інститут сприяв популяризації передового досвіду, зокрема роботи вчителя-новатора Миколи Петровича Гузика, який створив першу в Україні авторську школу. ОІУВ також відіграв ключову роль у впровадженні реформ 1980-х років, зокрема, перепідготовці вчителів для навчання шестирічних дітей та викладання інформатики. У становленні незалежної України інститут допомагав формувати нове педагогічне мислення та національно-культурне відродження школи

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ ТВОРЧОСТІ ТА НАВЧАННЯ

2025-08-22T13:54:28+00:00

У статті розкрито питання щодо актуальності використання цифрових технології на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Проаналізовано ряд наукових досліджень з питань впровадження цифрових технологій в освітній процес, важливість і ефективність їх застосування, розробки методик використання, а головне їх вплив на якість освіти та розвиток здобувачів освіти. Вказано що, вчитель який викладає сучасний урок образотворчого мистецтва повинен володіти знаннями та вміннями користуватися сучасним художнім інструментарієм цифрових ресурсів, застосовувати інноваційні методики навчання для створення захоплюючого освітнього середовище, яке сприяє розвитку учнів і забезпечить їх успіх у майбутньому.

Проаналізовано цифрові ресурси та їх інструментарій: інтерактивні 3D-сцени; онлайн ресурси віртуальних подорожей та екскурсій; навчально-ігрові застосунки для створення нескладних мистецьких проєктів; додатки від Google – Google малюнки, Google Keep, Google Slides та віртуальні дошки, як виставковий простір для художніх робіт учнів. Особлива увага приділена додатку Google малюнки – багатофункціональному, простому та зручному у використанні додатку, який має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Наведені різні варіанти використання додатку для створення завдань, вправ, спільних проєктів з метою вивчення та закріплення матеріалу на уроках образотворчого мистецтва.

ВЕКТОРИ СУПРОВОДУ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ УКРАЇНИ» ОДЕЩИНИ

2025-08-22T17:59:57+00:00

У статті розглянуто особливості супроводу педагогів, які викладають предмет «Захист України» в закладах загальної середньої освіти Одеської області. Зауважено щодо актуальних викликів безпеки в державі, що обумовило ініційоване Міністерством освіти і науки України оновлення змісту навчального предмета «Захист України», впровадження нової модельної програми та організацію викладання предмета в спеціалізованих осередках. Автори аналізують процес підготовки вчителів у межах реалізації інноваційного освітнього проєкту, що передбачає проходження курсів підвищення кваліфікації за чотирма блоками: загально-педагогічна підготовка; методична підготовка; фахова підготовка; діагностико-аналітичний блок. Виявлено, що дана структура навчання сприяє удосконаленню професійних компетентностей учителів, ефективному засвоєнню оновленого змісту, адаптації до нових освітніх умов і забезпеченню якісного викладання предмета. Окрему увагу приділено безперервному професійному розвитку педагогів шляхом залучення до очних форматів навчання та спрямованості на удосконалення практичних навичок, впровадження національно-патріотичного виховання учнів відповідно до потреб сучасного українського суспільства.

ЗМІЦНЕННЯ ЗУСИЛЬ ГРОМАД ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ

2025-08-22T18:19:11+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням захисту прав та інтересів дитини в сучасних територіальних громадах України. Сьогодні, у зв’язку з війною захист дітей є першочерговим завданням для держави та органів місцевого самоврядування.

Розглядаючи структурні служби на які покладено обов’язки захисту дитини слід зауважити, що їх працівникам необхідно володіти найсучаснішими та найефективнішими знаннями щодо реалізації прав дитини на життя та здоров’я, механізмами захисту дітей від фізичної небезпеки, від різних форм жорстокого поводження з дитиною: булінгу, насильства, експлуатації, вербування до протиправних дій у т. ч. до збройних угруповань, а також сприяти захисту дитини від психосоціального дистресу та уміти відновити благополуччя дитини, коли вона пережила непередбачені кризи.

ОСОБЛИВОСТІ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ВИХОВАТЕЛЕМ ЗДО ТА БАТЬКАМИ: ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ

2025-08-22T18:33:52+00:00

У статті розкрито сутність педагогіки партнерства як важливої складової модернізації дошкільної освіти в умовах трансформаційних змін, які відбуваються у сучасному українському суспільстві. Акцентовано увагу на зміні парадигми щодо освітньої взаємодії, що полягає у переході від авторитарної моделі до суб’єкт-суб’єктного типу між всіма учасниками освітнього процесу. Розглянуто важливість формування партнерських взаємодій між дитиною, педагогом та батьками, як умови ефективного розвитку особистості дитини дошкільного віку та формування позитивного мікроклімату у закладі дошкільної освіти. Визначено ключеві принципи педагогіки партнерства: рівноправність, довіра, взаємна відповідальність, повага, відкритість і співробітництво. Проаналізовано основні функції партнерської взаємодії, зокрема соціалізуючу, адаптаційну, виховну, розвивальну та інтеграційну. Розглянуто найбільш ефективні форми реалізації педагогічного партнерства: спільне планування освітнього процесу, батьківські клуби, родинні свята, тренінги для педагогів і батьків. Окрему увагу приділено механізмам реалізації педагогічного партнерства серед яких – формування комунікативної компетентності педагогів та створення інформаційно-просвітницьких ресурсів для батьків. Обґрунтовано позицію, щодо впровадження партнерської взаємодії, яка сприяє створенню позитивного освітнього середовища, розвитку соціальних та життєвих компетентностей дітей дошкільного віку, підвищенню професійної майстерності педагогів та активному залученню батьків до життя закладу дошкільної освіти. Надано методичні рекомендації педагогам щодо оптимізації педагогіки партнерства у ЗДО.

КУЛІНАРНЕ ШОУ «МАЙСТЕР ШЕФ». СМАЧНІ РЕЦЕПТИ З ІМЕННИКІВ: УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 6 КЛАСІ

2025-08-22T18:51:11+00:00

Дана розробка спрямована на формування компетентностей, які в майбутньому сприятимуть успішній самореалізації та вмінню навчатися впродовж усього життя, базується на принципах Державного стандарту базової середньої освіти та концептуальних засадах Нової української школи.