ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Автор звертається до нової проблеми для українського суспільства – формування толерантності у дітей раннього віку в умовах воєнного стану. Надано тлумачення змісту терміну «толерантність», представлено основні напрацювання закордонних та вітчизняних науковців з досліджуваної проблеми. Розглянуто та проаналізовано головні законодавчі документи України, які акцентують увагу на формування толерантності у дітей раннього віку в умовах воєнного станув країні. Встановлено, що останнім часом проблема формування толерантності у дітей раннього віку в умовах воєнного стану стала предметом вивчення низки науковців – як вітчизняних, так і зарубіжних. Виявлено, що педагогіка толерантності передбачає: культуру спілкування, як розуміння іншого в діалозі, як взаєморозуміння та співпереживання іншому, не ділення людей на «тих» і «цих»; толерантне мислення, як основа пізнання особистості людини, її потреб, цінностей, установок, переконань та різноманітних форм вираження в процесі спілкування, які дозволяють виховувати особистісні якості особистості, трансформуючи їх у напрямі емпатії, взаємного спілкування. Аргументовано, що толерантність породжує довіру, щирість, чесність, прийняття іншого як рівного собі, готовність до компромісів і співпраці, а також радість, доброзичливість, комунікабельність. Визначено, що часто нетолерантне ставлення до кого-небудь спровоковане відсутністю інформації серед суспільства, тому важливо перш ніж почати ненавидіти, потрібно
спробувати дізнатися більше, ближче і розібратися в питанні. Наголошено, якщо ми навчимося бути толерантними до проблем, то, ми навчимося бути толерантними і до вибору кожної людини. Підкреслено, що формування толерантності у дітей раннього віку має важливе значення в контексті національності та розвитку українського демократичного суспільства.