«КАЗКОВИЙ ЧАС» ЯК ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті піднімається актуальна проблема психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами дистанційно в умовах воєнного стану в Україні. Автором означено роль психотерапевтичної казки в процесі активного соціальнопсихологічного навчання, під час використання її як інтерактивну та здоров'язбережувальну онлайн-технологію супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Приділяється увага дослідженням українських та іноземних вчених щодо сутності казкотерапії як психологічного методу впливу на особистість в якості інструменту психотерапії і корекції. Автором розкрито сутність проекту «Казковий час» та методику проведення психолого-педагогічних занять з дітьми в інклюзивній групі онлайн. Зазначено, що до «Казкового часу» залучались як діти з нормотиповим розвитком, так і діти з особливими освітніми потребами, тому зустрічі носили соціально-інтегрований інклюзивний характер. Підкреслено важливість певної структури занять-зустрічей у проєкті. Структура «Казкового часу» має певний алгоритм, який дозволяє дітям зосереджуватися на основних видах роботи – прослуховуванні казки, відповіді на запитання, малювання персонажів та створення власних казок і майстер-класів. Форма «Казкового часу» оптимально поєднана з розробленими кафедрою психології, соціальної роботи та інклюзивної освіти Одеської академії неперервної освіти мультфільмами, які вчать як поводитися під час повітряної тривоги, як весело рухатися під музику,
що робити коли страшно, що робити в бомбосховищі. «Казковий час» у поєднанні з мультфільмами «Графічного батальйону» надає дітям почуття безпечного простору. Окреслені напрями психологопедагогічної допомоги дітям спрямовані на корекційну роботу зі страхами, на розвиток комунікативних навичок, культури інклюзії, дає змогу дитині навчитися перешкоджати важким життєвим обставинам, навчитися розпізнавати добро та зло, налагоджувати взаємини з педагогами, батьками та сиблінгами. Результати свідчать про те, що безпечний психологічний простір казкотворення сприяє емоційному самовираженню дітей, формуванню внутрішньої опори та збереженню психічного здоров’я дітей у стані підвищеного нервового напруження.