СУЧАСНА ІНТЕПРЕТАЦІЯ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ТРАГЕДІЯ САМОЗРАДИ

Анотація

В сучасній школі постає нагальне питання глибшого й сучаснішого трактування й аналізу творів класичної літератури. У даній статті зосереджена увага на темі самозради Мавки у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Проаналізовано модерністське спрямування цього твору та виявлено новаторство у авторському підході до трактування образу. Простежено рецепцію твору Лесі Українки упорядниками підручника для школярів та досліджено, що у сучасному
прочитанні творчість Лесі Українки набуває неоприявлених досі смислових аспектів та інтерпретацій. У даній статті шкільне трактування образів доповнене та уточнене. Переосмислено міфи та стереотипи, інтерпретація образу Мавки і аналіз виходить на новий рівень. Досліджено, що Леся Українка подає зразок деструктивної поведінки героїв (не тільки Лукаша та Килини), як прийнято вважати в загальноприйнятій рецепції драми-феєрії, але й Мавки. Досліджуються зразки деструктивної поведінки героїв: інтонації, висловлювання, проміжні репліки щоденного спілкування. Переосмислена ідеалізація головних персонажів драми-феєрії та подана їхня інтерпретація з погляду феноменології та психоаналізу. Проналізовано вплив неоромантизму на особливості драми-феєрії, а саме конфлікт між ідеалом і дійсністю (Мавкою та Лукашем, Мавкоюта Килиною). Зроблено висновок про новий спосіб опису дійсності в драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Проаналізовано, що цей твір, як і решта її творів, зосереджений на внутрішньому
світі героя та відходить від спрощеного детермінізму. Використано структурно-типологічний, феноменологічний методи дослідження. У статті проаналізовано внутрішню спрямованість драмифеєрії. Виявлено ознаки неоромантизму та імпресіонізму та зроблено висновок, що ідея твору проявлена в новоромантичному пориві ins Blau (ввись, угору, увисочінь), а інтерпретація твору залежить від естетичного заглиблення митця та читача у функції свідомості й підсвідомості.