МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЯВЛЕННЯ ВТРАТ І РОЗРИВІВ В ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.61339/2786-6947.2025.2(10).337989Ключові слова:
освітні втрати, математична освіта, PISA-2022, державний моніторинг, академічні прогалини, війна, компетентності, якість освіти, методика подолання, цифрові інструментиАнотація
У статті проаналізовано проблеми освітніх втрат та розривів у шкільній математичній освіті України, загострену пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. На основі результатів міжнародного дослідження PISA-2022 та національних моніторингових досліджень якості освіти (2023, 2024 рр. для 4-х, 6-х та 8-х класів), виявлено системні чинники, що впливають на успішність учнів. До них належать територіальні, соціально-економічні, гендерні розриви, вплив типу закладу освіти та регіону, а також особливості виконання домашніх завдань. Детально проаналізовано структуру та результати тестів з математики для 6-х та 8-х класів, вказано на найскладніші та найлегші змістові лінії та типи завдань. Підкреслено, що початкова школа (НУШ) навчалася в умовах криз, що впливає на інтерпретацію результатів. Автори виділяють основні причини освітніх втрат та пропонують комплексний підхід до їх подолання, що включає використання новітніх інструментів (наприклад, платформи ШІ для діагностики знань), індивідуалізацію навчання, застосування сучасних педагогічних методів, співпрацю з батьками та створення позитивної навчальної атмосфери. Наголошується на тривалості та системності цього процесу.
