ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.61339/2786-6947.2024.2(6).315792Ключові слова:
громадянська війна, gроксі-війна, культурна ідентичність, критичне мислення, історична освіта, мотивація до вивчення історіїАнотація
Обговорити на сторінках наукового журналу «Наша школа: науково-практичні студії» зазначену у заголовку статті тему мене змусили декілька обставин. По-перше, у різних засобах масової інформації нинішній стан відносин між Україною та Російською Федерацією як тільки не називають – конфлікт, громадянська війна, спецоперація, класична війна тощо. Хотілось би на сторінках журналу обговорити питання, що насправді відбувається і як цей стан «відносин» слід називати з наукової точки зору. По-друге, мене дуже обурило виключення тестових завдань періоду княжої доби з національного мультипредметного тесту з історії України. Для російського агресора, який привласнив цей період до своєї власної історії, включив його до навчальних програм історичної освіти в Росії, є справжнім «подарунком». Більш того, це виглядає як добровільна відмова України від витоків власної історії.
Зазначене вище викликало у колах учителів історії, громадськості, особливо в учнівському середовищі, чимало запитань щодо змісту, місця і значення історії нашої держави у житті кожного громадянина та суспільства в цілому. Особливо це стосується мотивації щодо вивчення вітчизняної історії та ставлення до цього предмету. Тож є необхідність обговорити ці принципові питання та визначитися